Як почати загартування дитини?

Загартування як засіб підвищення захисних сил організму виникло ще за глибокої давнини. Практично у всіх країнах світу воно використовувалося як профілактичний засіб проти простуди та інших захворювань.

Загартування не лікує, а попереджає хвороби, підвищує опірність дитячого організму до різних подразників навколишнього середовища (протягам, перепадам температури і т. д.) і таких респіраторних захворювань, як грип, катар верхніх дихальних шляхів, ангіна, пневмонія. Малюк росте спокійнішим, емоційно урівноваженим, доброзичливим, добре спить і їсть, активно грає.

Починаючи загартування дитини, враховуйте деякі анатомо-фізіологічні особливості його організму. Терморегуляція у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще недостатньо розвинена у зв’язку з тим, що у них при малій масі тіла поверхня шкіри на 1 кг ваги в 2,4 рази більше, ніж у дорослого, а значить, і кількість поверхнево розташованих кровоносних судин теж збільшена, що і сприяє вищій тепловіддачі. Це загрожує в одних випадках швидким переохолодженням, в інших — перегрівом тіла.

Загартовувати дітей можна починати з самого народження незалежно від погодних умов день за днем протягом року, а потім продовжувати цей процес в ясельному, дошкільному і шкільному віці. Причому позитивного ефекту можна досягти тільки при суворому дотриманні наступних принципів: систематичність, поступовість і послідовність в проведенні процедур; індивідуальний підхід з урахуванням віку, фізичного розвитку, стану здоров’я і умов життя дитини; позитивне ставлення малюка до процедур, а також комплексне їх виконання.

Загартування свіжим повітрям і водою показане всім дітям. Думка, що його не можна проводити дітям ослабленим, із зниженим апетитом і неспокійним сном, помилкова.

Опромінювання прямими сонячними променями не рекомендується дітям, страждаючим анемією, з підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період перебігу захворювання, страждаючим фотозалежною формою дерматиту, а при малярії, туберкульозі, захворюваннях щитовидної залози, серцево-судинної системи, розладах шлунково-кишкового тракту сонячні ванни взагалі протипоказані. У цих випадках допустимо опромінювання

розсіяними сонячними променями. Страждаючі алергією діти охолоджуються значно швидше, ніж інші.

Гартувальні процедури не можна починати під час хвороби або відразу ж після одужання, коли організм дитини просто не в змозі осилити це навантаження. У зніжених, різко ослаблених дітей з блідою шкірою дуже швидко наступає переохолодження, тому для них знижувати температуру під час водних процедур треба обережно, а тіло після їх закінчення розтирати енергійніше. Краще почекати із загартовуванням в той період, коли малюк тільки недавно став відвідувати дитячу установу, оскільки його організм стає чутливішим до різкої зміни обстановки. Тривалі перерви знижують придбану стійкість до температурних дій. Якщо вашої старанності вистачило лише на 2-—3 місяці, а потім ви все закинули, знайте, що вироблена дитячим організмом реакція зникне дуже швидко — буквально протягом 5—7 днів.

Починати загартування необхідно з систематичного і ретельного провітрювання кімнати. У прохолодну погоду відкрийте кватирку або вікно і провітрюйте кімнату, поки повітря не охолодиться спочатку на 2° С, поступово знижуючи з часом його температуру на 5° С.

Незалежно від погодних умов дитячу кімнату потрібно провітрювати уобов’язковому порядку перед сном протягом 10—15 хвилин, а ще краще — привчати малюка спати при відкритій кватирці. Єдина обережність —- уникайте протягів.

Щоденні прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду повинні стати невід’ємною частиною режиму дня для кожної незалежно від віку. Вони сприяють підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем організму, що росте, покращують процеси травлення, удосконалюють діяльність серцево- судинної і дихальної систем; у крові підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну.

Дитину, що народилася влітку, можна виносити «гуляти» з перших днів життя, якщо температура повітря не нижча +15° С. Якщо ж малюк з’явився на світ в холодну пору року, вперше його слід винести на вулицю на 3—4-м}’ тижні життя при температурі повітря не нижче мінус 5е С. До прогулянки таку дитину поступово привчають до холоду. Для цього її необхідно одягнути так, як перед виходом на вулицю або укласти в ліжечко у відкритої кватирки в перші дні не довше ніж на 10 хвилин, з часом збільшуючи тривалість процедури до 30—45 хвилин. Зимові прогулянки треба починати в ясні і тихі дні, а надалі — гуляти в будь-яку погоду.

Дуже корисний денний сон на відкритому повітрі: на балконі (лоджії) або в саду, добре провітреній кімнаті і при відкритій кватирці незалежно від пори року. У холодний час малюк повинен бути одягнений в байкову піжаму або сорочку, а влітку — в легку білизну з короткими рукавами.

Сильним гартуючим засобом для дітей є повітряні ванни, які можна проводити круглий рік. Вони готують організм до подальших процедур, наприклад, до гартування водою.

Ванни часткові І загальні.

Застосовувати їх можна дітям з двомісячного віку. Перші повітряні ванни немовля починає приймати вже в той момент, коли мати міняє йому пелюшки. В цьому випадку малюка можна залишити голим на 1—2 хвилини, але, граючи з ним, спонукати його до активних рухів. Треба дивитися, щоб в цей час тільце дитини залишалося рожевим і теплим. Оптимальною температурою при такій повітряній ванні е +22° С.

Через деякий час тривалість ванни для нього може бути збільшена з 1 —2 (2—3 рази на день) до 10—15 хвилин (4 рази на день). Повітряні ванни для дітей старше за рік призначають при температурі повітря не нижче +20° С, з поступовим її зниженням до +18* С. Перші повітряні ванни проводять 3—5 хвилин, збільшуючи їх тривалість до 45—60 хвилин.

Не можна приймати повітряні ванни до ознобу. При перших же ознаках переохолодження (поява «гусячої шкіри», тремтіння губ або млявості повітряну ванну треба припинити і швидко зігріти дитину.

Водні процедури у будь-якому вигляді дають найбільш ефективну загальнозміцнюючу дію на дитячий організм.

Гартування цього типу краще починати влітку, коли тепла погода оберігає слабкий організм від дуже швидкого переохолодження. Обтирання можна починати з п’ятимісячного віку. Це дуже ніжна і найбільш проста водна процедура. Малюків меншого віку потрібно заздалегідь підготувати до вологого обтирання. Відразу ж після закінчення обтирання якої-небудь частини тіла розітріть її сухим рушником до легкого почервоніння і лише потім можете приступити до обтирання наступної ділянки. Вся процедура не повинна тривати більше 5 хвилин. Починають обтирання водою, підігрітою +35°…+36°С, через кожні 5—7 днів її знижують на 1 °С і доводять для малюків першого року життя до +28°.. .+30°С.

До обливань однорічної дитини приступають після попередньої його підготовки обтиранням, яку проводять протягом 2—3 тижнів. Початкова тривалість цієї процедури — від ЗО секунд до 1,5 хвилини, при цьому голову малюка змочувати не рекомендується, оскільки навіть при найретельнішому її витиранні волосся якийсь час залишається мокрим, що може стати причиною сильного переохолодження тіла. Після закінчення обливання дитину необхідно відразу ж витерти рушником і розтерти тіло до легкого почервоніння.

Душ дитина може приймати не раніше ніж з 1,5 року і в тій же послідовності, що і під час обливання.

Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних — +20*…+25*С, для більш старших — +16*. ..+ 18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів — холодною водою з-під крана.